МДМА молли omg рабочий сайт Евпатория

Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.

Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.

Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!

Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!

Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.

На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.

Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.

І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.

Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд

Так вот, несколько месяцев назад я решил попробовать закладки. Это такая штука, которую ты проглатываешь, и потом она начинает действовать - зомбирует тебя, делает все позитивным и приносит кайф. Я решил попробовать, ведь взрослые мазные парни все время хвастаются своими приключениями с закладками.

Спросил своего друга, у которого всегда есть свежие закладки. И вот, однажды, он достал зеленую наркоту - МДМА. Я заплатил ему, и решил попробовать. Ну и, конечно же, дома, чтобы мамка случайно не спалила.

Так вот, чпокнулся я этой штукой и пошел гулять по двору. Все вокруг стало таким ярким и радужным. Я смеялся до слез, хватался за живот, и не мог остановиться. Весь двор был в шоке от моего испуганного восторга.

А потом началось самое интересное. Я решил пошутить над своими однокурсниками в институте. Думаю, им забавно будет послушать мои фейки про армию РФ. Ведь им так надоело слушать про учебу и зубрить учебники, что им точно пригодится разрядка.

Я начал выдавать истории про то, как я служил в армии, как меня учили стрелять и как я был на измене и секретно изучал вражеские закладки. Мои однокурсники сначала поверили, и все стали слушать, как космическую одиссею.

А потом все лопнули от смеха. Я втянулся в этот рофл, и стал рассказывать еще больше вздора. Они меня на руках носили, ведь я их развлекал, как никто другой. Было так забавно и классно.

Но, как говорят, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Меня выгнали из института. Да, именно за эти фейки про армию. Как только один из моих однокурсников пожаловался администрации, все пошло наперекосяк.

Меня вызвали в кабинет декана, и там меня уже ждала комиссия. Все были очень серьезными и недовольными. Меня начали расспрашивать про армию РФ, про закладки и про спецназ. Я понял, что якобы мазной и опытный гопник не смог убедить их в своей истории.

"Это все ложь!" - кричал я, стараясь защитить свою уважаемую честь наркомана гопника.

Но они не поверили моим словам. Приписали мне дежурства и отчислили с института. Что мне сейчас делать, я не знаю. Моя жизнь стала настоящей черной закладкой.

Теперь я тут сижу, один, без института и без компании. Пытаюсь чпокнуться коксиком или спидом, чтобы забыть все проблемы. Но это не особо помогает. Чувствую себя настоящим неудачником.

Так что я решил написать вам, ребята, чтобы вы знали, что заставляет человека делать такие глупости. Никогда не позволяйте себе навязывать ложь и вводить людей в заблуждение. И помните, что настоящий кайф можно найти в других, безопасных и легальных вещах.